Походження назви села Кунин

Кунин - назва, де приховане поняття "населений пункт, який заснував (фондував, привласнив) Куна (Кун, Кон)"

У слові «Кунин», можливо, дві складових. Перша «Кун»­ - походить від імені людини, що засвідчена 1136 року в записі «Куна» ("На то сведком [свідком] бил дьяк Куна с Новгорода"). А «ин» означає «чий». 


ЛЕГЕНДА ПРО КУНИЦЮ


Дуже давно на високій горі, окутаній знизу хащами, джерельцями, розвелись лісові куниці. І настільки, що, здавалось, усе підземелля, борове верхів'я, то їх вічне "царство". Та про це тоді ніхто не знав.
Але в одну золоту осінь якось сюди проник мандрівний мисливець і вмить запримітив незвичні стежки, дбайливо приховані нори. Оглянув усе довкруги й радісно прогомонів: "Ось де моя куна, моя мрія і багатство!" (А куною у староруську добу називали й хутро куниці й грошову одиницю).Пробіг час - і мрія проходця здійснилась, та "царство куниць" назавжди померкло. І лиш відлуння його досі береже село, яке Кунином назвали.


ЛЕГЕНДА ПРО КОЗАКІВ

Легенда про назву села відносить нас до часів козацької слави.
Як відомо з перказів старожилів, козаки несли строкову службу у Кунинських замках. Про наближення ворогів вартові повідомляли селян ударами в било (склик). Вони швидко збиралися і ховалися за захисними мурами всередині замку.
Одного дня до прийшла звістка, що на Запорожській Січі обрали кошовим отаманом козацького війська Богдана Хмельницького.
Козаки гучно відсвяткували обрання нового очільника війська і заснули.
А тим часом на село напали вороги і захопили його. Отож, козаки "прокуняли" село.

© 2022 Музей історії села Кунин. Всі права захищені.
Створено за допомогою Webnode Файли cookie
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати