Визначні місця
села Кунин
КУНИНСЬКІ ЗАМКИ
В селі збереглись місця, де в давні часи були оборонні укріплення "Кунинські замки". Це залишки двох давньоруських городищ Х-ХІ ст., які входили до другої оборонної лінії (Погоринна лінія оборони). Колись це були оборонні вали, захищені частоколом та стіною з покладених одна на одну дерев'яних колод, закріплених вертикальними стовпами. В систему укріплень входили також сторожові вежі.
АРХІТЕКТУРНА ПАМ'ЯТКА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ - ГЕОРГІЇВСЬКА ЦЕРКВА 1746 РОКУ
Побудована у стилі бароко і має всі ознаки історико-мистецьких особливостей храмової архітектури Волині ХVІІІ століття. Завдяки вдалому розташуванню на схилі річки Піщанка, храм разом з двоярусною дзвіницею становить один з найкращих ансамблів дерев'яної архітектури Рівненщини і входить до списку пам'яток місцевого значення.
Через те, що громада не мала великих коштів на будівництво, фундамент храму заклали кам'яний, а саму будівлю звели з якісного та відповідним способом підготовленого дерева.
Це єдина церква в окрузі із трьома верхами (символ Святої Трійці). Вона збудована у вигляді корабля, обшальована поздовжніми дошками у волинському стилі. Складається з прямокутної нави і бабинця, п'ятигранної апсиди, послідовно розташованих з заходу на схід. До західного і південного фасадів прибудовані притвори. Найбільшу історико-архітектурну цінність становить перекриття нави, утворене невисоким зрубним восьмериком на чотирьох вітрилах і купольним зрубним склепінням. Композиційним акцентом нави є два гарно окреслені фігурні віконця на північній та південній гранях восьмерика. Розпис храму та трьохярусного іконостасу виконали художники Жовківської та Львівської живописної школи.
ЦЕРКВА СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА І
Новий храм Святого Великомученика і Чудотворця Георгія із дзвіницею був закладений 23 червня 1991 року поруч із дерев'яною церквою.
Будівля зведена з каменю та цегли на кошти громади села.
Храм має п'ять куполів - один великий центральний і чотири менші з боків - це символ Христа і чотирьох євангелістів.
Екстер'єр будівлі включає різноманітні елементи готики, східних архітектурних традицій, синтез яких дослідники називають "неоросійським стилем". Фасад храму і зовнішній декор куполів із золотими зорями на синьому тлі доповнюють архітектурну композицію, яка вражає своєю величчю і красою.
У 1995 році художниками з м. Рівне та м. Луцьк проведено розпис храму. Освячений храм 31 серпня 1995 року.
У храмі оновилися низка ікон. Серед них: спускна ікона Почаївської Божої Матері (яка спочатку почала переливатися різними кольорами, а згодом повністю оновилася) та лик Святого Георгія Побідоносця на іконі, що вміщена над вхідними дверима храму.
БУДИНОК СВЯЩЕНИКА 1898 РОКУ
Із селом Кунин пов'язане життя славетного земляка - Бориса Тена (Миколи Васильовича Хомичевського), який літературним псевдонімом обрав древню назву головної ріки України Дніпра - Борисфен.
Борис Тен (9.12.1897 - 12.03.1983) - видатний український поет-перекладач,
мистецтвознавець, педагог, лауреат премії ім. М. Рильського, член спілки
письменників України.
Його батько, Василь Іванович Хомичевський, з 1897 р. був священиком Георгіївської церкви в селі Кунин. Зберігся будинок священика, у якому жила родина Хомичевських.
У Клірових книгах Георгіївської церкви Кунина, заповнених рукою самого Василя Хомичевського, зроблено записи про проживання дітей в Кунині, зокрема і сина Миколи. А це свідчить про те, що саме з Кунина розпочав свою дорогу в життя великий митець Борис Тен. Його дитячі роки пройшли у нашому селі. Тут він ходив до школи, співав у дитячому хорі, відстоював службу Божу в храмі.